Друзі знають – багато говорити, тим більше, про себе, я не вмію. За цей час можна щось зробити. Тому коротко.

Народився 22 листопада 1978 року в селі Красному Буського району. Дитинство минуло у Перемишлянах. Закінчив перемишлянську школу. Нещодавно був там – досі пам’ятаю імена всіх моїх вчителів і вдячний за головні уроки, яких вони мене навчили.

Планував зробити кар’єру хірурга, тому вступив до Львівського медичного університету на спеціальність «Лікувальна справа». Але життя мало інші плани – зустрів дівчину, найгарнішу в інституті. Вона мала стати єдиною жінкою мого життя і матір’ю моїх дітей. Тоді Оля ще не знала цього, довелося завойовувати. Завоював – і вже понад 20 років ми щасливі усі разом. У 1997 році народився мій первісток, Миколка, згодом світ побачив наш молодший – Ростик, якому цього року виповниться 12 років.

На вулиці 90-ті, я на другому курсі інституту, молода сім’я, дитина. Довелося поєднувати навчання з пошуками роботи. Вибору не було, потрібно було швидко придумати щось своє. На той час в Україні усе було дефіцитом, тому разом з другом почали їздити закордон, купувати товари і продавати їх у Львові. Знайомий земляк дав нам місце на ринку – невеличку стару «будку». Почали торгувати сантехнікою, досвіду було мало, тому прогоріли і наробили боргів. Вирушив на заробітки у Велику Британію. Щоб повернути борг, працював на «чорних роботах», в основному, на будівництві.